Київ, вул. Демеевская 14
Графік роботи

Пн: 9:00-17:30

Вт: 9:00-17:30

Ср: 9:00-17:30

Чт: 9:00-17:30

Пт: 9:00-17:30

Сб: 9:00-17:00

Нд: Вихідний

(044) 333 43 10
(044) 333 43 10
(050) 382 41 95
(098) 120 45 16
Київ, вул. Деміївська 14
(044) 333 43 10
(050) 382 41 95
(098) 120 45 16

Маша Сердюк

31 рік, дитяча письменниця, журналістка і кулінарна блогерка

Слуховий апарат – це моя маленька суперсила

Чи можу я сказати, що мені заважає глухота? Ні. Я працюю журналістом, в моєму житті було чимало прес-конференцій та інтерв’ю. Я спілкувалася з політиками, президентами, рестораторами, шеф-кухарями, кіноакторами та режисерами. І жодного разу не було, щоб моя глухота завадила мені написати класний текст. Все, що потрібно – це просто сказати на початку розмови: «Говоріть гучніше, я погано чую».

Слух я втратила років у п’ять. З одного боку, круто, що сталося саме так – бо я навчилася говорили раніше, ніж оглухла (так, я часто називаю себе глухою – повірте, в цьому немає нічого жахливого та образливого!). Лікарі в той час говорили, що якби подібна приглухуватість трапилася зі мною при народженні, то навряд чи я навчилася б розбірливо говорити. А так можна сказати, що мені пощастило.

Але з іншого боку, ніхто не знає, чому я раптом почала погано чути. Уявіть реакцію моєї мами: в один чудовий день дитина перестає реагувати на звуки. Тобто, якщо репетувати у весь голос, то я чула, але спілкуватися як раніше вона вже зі мною не могла. Просто бац – і все. Як відрубало. Без видимої причини. І це було дуже дивно.

Мама потягнула мене по лікарях, і ніхто не міг чітко пояснити їй, чому це трапилося. Застудила вуха? Буває й таке. Ваша дівчинка дуже любить бігати без шапки. Спортивна травма? Не виключено. Ваша Маша з чотирьох років займається спортивною акробатикою, часто падає з турніків. Родова травма? Теж можливо. Вона ж у вас народжувалася не голівкою, а сідничками уперед, може, коли витягували, то пошкодили нерв. Який нерв? А ми не знаємо, якщо чесно, це просто одна з версій.

Отже, всі говорили абсолютно різні речі, і ніхто ні в чому не був переконаний на сто процентів. Зараз це в принципі вже неважливо, але погодьтеся, ситуація чудернацька.

Чи можу я сказати, що переживала після втрати слуху? Ще б пак! Це дуже важко психологічно. Особливо коли тобі п’ять років і ти гіперактивна та супер-товариська дитина. І замість того, щоб гучно реготати в компанії однолітків (дуже люблю реготати – саме РЕГОТАТИ, гучно і багато, щоб аж потім живіт болів!), ти напружуєшся, щоб вловити хоч би мінімальну суть розмови. Це був постійний стрес.

В таких ситуаціях я дуже рекомендую говорити. Просто говорити про те, що тебе зачіпає. Запитувати. Обговорювати важливі теми – нехай вони для когось і здаються на перший погляд смішними та безглуздими. Мене ніхто жодного разу не спитав, що я відчуваю, коли замість людських голосів звучить море – це я так назвала свою глухоту після того, як подивилася фільм «Країна глухих». Пам’ятаєте, там діалог був:

pic

- А як це, не чути?
- Ну, так, ніби море у вухах.
- Добре, мабуть, увесь час чути море.
- Добре чути, як двері відчиняються. А то все море та море.

Так вийшло, що я різко занурилася в це море. І вже не виринула. Вірніше, виринула, коли вдягла слуховий апарат, але це відбулося аж через декілька років. А до цього я тупо бовталася під водою. Борсалася, якось там пливла. Ніхто не питав, як я там взагалі тримаюся на плаву – адже тримається, що ще треба? А треба було б запитати. Неважливо, дорослий ти чи дитина – завжди важливо говорити про те, що ти відчуваєш. Особливо коли трапляється щось таке раптове та кепське в житті – хоп і все.

Чи можу я сказати, що мені заважає глухота? Ні. Я працюю журналістом, в моєму житті було чимало прес-конференцій та інтерв’ю. Я спілкувалася з політиками, президентами, рестораторами,

шеф-кухарями, кіноакторами та режисерами. І жодного разу не було, щоб моя глухота завадила мені написати класний текст. Все, що потрібно – це просто сказати на початку розмови: «Говоріть гучніше, я погано чую». Не потрібно соромитися. Це не Ваня Дорн співає, це я вам кажу. Не чути – це нормально. Мати недоліки – це нормально. Ідеальних людей немає, їх просто не існує в природі. У когось довгий ніс, у когось бородавки, у когось ноги криві, а хтось погано чує та носить слуховий апарат Oticon.
А найкрутіше в цьому апараті для мене те, що я можу в будь-яку мить його відключити, і тоді мені буде байдуже, що сусід збоку робить ремонт, сусід знизу гучно слухає музику, а сусіди зверху роблять чергову дитину. Це моя маленька суперсила, розумієте?

  • ru
  • ua
  • Медичний центр  ТОВ "Центр слухової реабілітації "АВРОРА". Ліцензія МОЗ України серія АГ № 570268 від 10.02.2011 р. на медичну практику за лікарськими спеціальностями: сурдологія, оториноларингологія, дитяча оториноларингологія.

    © Центр слухової реабілітації "АВРОРА", ТОВ.  2001-2021. Всі права захищені.

    Київ, вул. Деміївська, 14
    (044) 333 43 10
    (050) 382 41 95
    (098) 120 45 16
    Signature05

    Development and support by МedМarketing